Те, що я бачу, я пам’ятаю,

Те, що я роблю, я розумію.

Конфуцій

        Навчання – один з основних видів людської діяльності, і, як будь який з них, воно потребує вагомої мотивації, як засобу зацікавлення і усвідомлення людиною знань, які вона отримала.

Це розуміє кожний учитель, проте зазвичай підчас уроку, на жаль, найменше уваги приділяється зацікавленню. Практика ж засвідчує, що недооцінювання мотиваційного чинника на прикладі інтерактивного методу у викладанні історії в школі призводить до погіршення його результатів.

Сучасна методична наука вимагає пошуку нових шляхів для удосконалення навчального процесу. Учитель історії мусить постійно перебувати у такому пошуці, експериментувати, щоб досягти важливої мети – навчити учнів із задоволенням вивчати історичний матеріал і практично застосовувати його в реальному житті. Одним зі способів досягнення цієї мети є використання інтерактивного методу на уроках історії.

Слово "інтерактив” залучене з англійської мови від слова "interact”, де "inter” – взаємний і "асґ” – діяти. Таким чином, "інтерактивний” – здатний до взаємодії, діалогу.

Інтерактивний метод це – це перш за все діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови активної взаємодії всіх учнів у процесі співнавчання та взаємонавчання, де учні розуміють, що вони роблять і для чого.

Інтерактивне навчання передбачає:

- постійну, активну взаємодію, взаєморозуміння учителя та всіх учнів класу – учасників процесу навчання;

- вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань і проблем;

- рівноправність учителя й учнів як суб’єктів навчального процесу.

Інтерактивне навчання має на меті:

- створення умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання;

- формування у школярів як предметних, так і загальнонавчальних умінь та навичок;

- вироблення життєвих цінностей;

- створення атмосфери співпраці, взаємодії;

- розвиток комунікативних якостей і здібностей;

- створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного учня відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості.

Особливість інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес здійснюється за умови постійної, активної взаємодії усіх його членів. Аналізуючи свої дії та дії інших учнів, учасники навчального процесу змінюють свою модель поведінки, більш усвідомлено засвоюють знання та вміння, тому інтерактивні методи є засобом покращення навчання.

За даними американських вчених, під час розповіді учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90%. Як бачимо, відносно пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають набагато нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні.

Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку, що є особливим для дітей 6 класу в силу їхнього віку та зацікавленості. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни в організації роботи учнівського класу, а також значної кількості часу для підготовки як учням, так і вчителям. Потрібно починати з поступового "включення” елементів цієї моделі, виділяти час на психологічну адаптацію учнів до неї.

Спочатку слід використовувати прості інтерактивні методи – роботу в парах, робота в трійках, змінювані трійки, роботу в малих групах, "мозковий штурм” поступово доповнюючи цей спектр іншими більш складними методами. Набагато ефективніше старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити нашвидкоруч підготовлені "ігри”. Коли з’явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато ефективніше, а підготовка не потребуватиме багато часу.

Інтерактивна форма навчання є інноваційним методом підвищення рівня засвоєння знань учнями. Інноваційні форми проведення уроків є результативним способом стимуляції учнів до навчання, на відміну від традиційних форм навчального процесу: пасивного та активного.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі і підвищують свій рівень комунікативних можливостей.

Урок з історії України у 8 класі з використанням інтерактивного методу «Мікрофон»:

Тема уроку: «ПЕРЕДУМОВИ І ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ СЕРЕДИНИ XVII ст.»

Мета: розкрити причини Національно-визвольної війни, висвітлити її характер, зміст і завдання; показати хід війни у 1648 р.; охарактеризувати битви під Жовтими Водами і Корсунем; виробляти в учнів уміння працювати з різними видами історичних джерел; виховувати почуття патріотизму, гордості за свій народ та його минуле.

Основні поняття: антифеодальна, національно-визвольна війна, полонізація, національна еліта, рушійні сили.

Дати:

•        січень 1648 р.— обрання гетьманом Б. Хмельницького;

•        квітень-травень 1648 р.— битва під Жовтими Водами;

•        травень 1648 р.— Корсунська битва.

Історичні діячі: Б. Хмельницький, Ф. Джалалій, Іслам-Гірей, М. Потоцький.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карта Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, хрестоматія.

ХІД УРОКУ

І.     Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

1.  Передумови і причини Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.

2.  Початок війни і перші перемоги.

3.  Битва під Корсунем.

4.  Тимчасове припинення війни.

II.    Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Національно-визвольна війна — це війна проти іноземного панування, за створення нової незалежної держави. Ця війна була обумовлена низкою причин, що склались напередодні 1648 р.

Використовуючи метод «Мікрофон», учні називають передумови Національно-визвольної війни. Саме такі передумови ми можемо поділити на:

•        соціально-економічні;

•        політичні;

•        національно-релігійні.

Для того, щоб детальніше охарактеризувати ці причини, учні об'єднуються в три групи.

Учитель. Загострення протиріч між польською владою і представниками всіх верств українського суспільства, яке переживало перший етап формування нації, спричинило Національно-визвольну війну.

Український народ вимагав звільнення від політичного і національно-релігійного гніту Речі Посполитої, створення власної держави, звільнення селян від феодально-кріпосницького гніту. У свою чергу, держава Річ Посполита прагнула зберегти своє панівне становище в Україні.

III. Закріплення одержаних знань

1.  Які причини Національно-визвольної війни?

2.  Які наслідки мали перші перемоги?

3.  Де відбувалися перші битви?

4.  Хто, крім козаків, постав до боротьби?

5.  Яких союзників шукав Б. Хмельницький?

IV. Підсумок уроку

Виставлення оцінок.

V.  Домашнє завдання

Опрацювати § 10 за підручником В. Власова та § 15-16  за підручником Г. Швидько, прочитавши документи, заповнити таблицю «Хід Національно-визвольної війни».

 Список використаної літератури

Інтерактивні методи навчання: теорія і практика впровадження [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-103F1AF92B958.

Інтерактивні методи навчання [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/33404/

Корисність інтерактивних методів навчання [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/technol/6564/

Педагогіка вищої школи: навч. посібник / Т. І. Туркот. – К.: Кондор, 2011. - 628 с.