Неділя, 20.09.2020, 05:24
Вітаю Вас Гість | RSS

Ков'язький навчально-виховний комплекс
(загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –дошкільний навчальний заклад)
Валківської районної ради Харківської області

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 118
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2015 » Травень » 12 » В гостях у ветерана
12:36
В гостях у ветерана

7 травня  волонтери відвідали ветерана ВВВ учасника бойових дій Ганзія Миколу Олексійовича

Ганзій Микола Олексійович

Народився 22 вересня 1922 р. в смт. Ков’яи  Валківського району Харківської області  в сімї колгоспників, яка складалася з семи  чоловік  - мати, батько і п’ятеро дітей.

В 1937році закінчив 7 класів, а потім пішов працювати в колгосп «Змагання».

         На війну  Микола Олексійович  потрапив в 21 рік в 1943 році в лютому місяці. Як раз в цей час німці наступали на м. Харків . Зробивши так звану кишеню,  з одного краю Богодухів з іншого Нова Водолага  німці  взяли               м. Харків. Нажаль прийшлось відступати аж до Воронежу. Там Микола Олексійович пройшов військову підготовку де пізніше йому доручили керувати взводом піхотинців.

         Брав участь у бойових діях на Курській Дузі в складі 375 стрілецької девізії 69 артилерії .

30 липня 1943 році присвоїли  Миколі Олексійовичу, звання старшого сержанта.

Брав участь у   визволенні  Белгорода, а потім нашого  рідного Харківа. Особливо укріплений був район ХТЗ, підрозділ наступав через Данилівку де прорвав оборону  далі по Московскому проспекті до Южного вокзалу, а потім до Холодної Гори до Залютінового лісу , так до полудня м.Харків було звільнено від фашистських загарбників .

         Нажаль не довелося визволяти рідні Ков’яги, 28 серпня 1943р.  Миколу Олексійовича було тяжко поранено в с. Хвилинка на Боварії  наскрізне кульове поранення лівої половини грудної  клітки. В госпіталі Микола Олексійович пробув до 29 вересня 1943р. , а потім був звільнений  у відпустку на 30 днів.

         Після відпустки переживши страшне поранення і народившись  вдруге Микола Олексійович знову пішов на передову. У 1944р. наші війська переправляти  за Дніпро де були  бої за м. Біла Церква, а потім наші війська про двигалися  далі до м. Хмельницького (раніше називали це місто Проскуров) . Під час вуличних боїв  2 квітня 1944 р. в с. Козятино Миколу Олексійовича було поранено  вдруге. Сліпе  осколочне поранення правого плеча з «повриждением» кістки, сліпе поранення  осколочне поранення лівої кисті з повриждением  1 і 2 п’ясних кісток, наскрізне кульове поранення лівої голені  з  повреждением  кістки. Його знайшли пораненого  випадково зв’язківці , 3 дні не проходив у себе  Микола Олексійович. З  Київського госпіталю  він був переведений до Тбілісі де пробув там до 18 вересня 1944р. Демобілізований. Нажаль прийшов Микола Олексійович додому на милицях, але  бойового духу не втрачав.

         Працював  статистиком в МТС (машинно- тракторна станція).  8 травня 1945р. Микола Олексійович почув один із перших про капітуляцію німецьких військ. Згадує  цей світлий день з посмішкою. 9 травня 1945 р. біля сільради на вигоні пройшов перший  мітинг  присвячений перемозі.

         До 1984 р. працював на Молокозаводі , звідти  пішов на заслужений відпочинок  на пенсію.

         Має 21 нагороду серед яких  і орден Великої Вітчизняної Війни І ступеня.

Нехай ті страшні дні вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та давайте будемо пам’ятати  – з вдячністю та смутком – про те, як рідні нам та зовсім незнайомі  люди віддали своє життя за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей та внуків. Вони щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони хотіли, щоб війна назавжди лишилася  для нас лише спогадом, легендою, тяжким уроком долі та ніколи – нашою дійсністю. Вони ні защо б не хотіли, щоб ми повторили їхній шлях. Давайте будемо пам’ятати минуле, для того щоб не робити помилок у майбутньому. А Миколі Олексійовичу побажаємо  міцного здоров’я, мирного неба і терпіння.

Категорія: Шкільне самоврядування | Переглядів: 316 | Додав: Вадим | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2020
Конструктор сайтів - uCoz