Понеділок, 28.09.2020, 15:52
Вітаю Вас Гість | RSS

Ков'язький навчально-виховний комплекс
(загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –дошкільний навчальний заклад)
Валківської районної ради Харківської області

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 118
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2013 » Грудень » 26 » Типові помилки батьків
12:14
Типові помилки батьків
■ Негативна оцінка діяльності дитини. Дитині не можна говорити: «Ти не вмієш будувати, малювати і т.п.». У цих випадках дитина не може зберегти спонукання до даного виду діяльності, втрачає впевненість у собі.

■ Не можна дозволяти, щоб негативна оцінка діяльності дитини поширювалася на її особистість. Це блокує розвиток дитини і формує комплекс неповноцінності. Невротичний розвиток дитини починається з переживання низької самооцінки, викликаної ставленням дорослих. Тому, можна зауважити дитині: ,,Твоя поведінка нерозумна, твій вчинок необдуманий…», але ні в якому разі не ,,Ти нерозумний, неврівноважений, поганий та ін.».

■ Дуже важлива інтонація, емоційне забарвлення висловлення, звернення до дитини. Діти реагують не тільки на зміст висловлення дорослого, але і на його емоційне забарвлення.

■ Неприпустимо порівнювати дитину (її справи і вчинки) з кимсь іншим, її не можна нікому протиставляти. Такі порівняння є, з одного боку, психотравмуючими, а з іншого боку — вони формують негативізм, егоїзм і заздрість.
Дорослі (батьки і вихователі) повинні створити таку систему взаємин з дитиною, у якій вона буде сприймати себе тільки сприятливо (як норму). Лише в цьому випадку дитина зможе нормально реагувати на чужі успіхи без зниження самооцінки,

■ Головна функція дорослих полягає в тім, щоб здатність соціальної адаптації дитини виходила з її можливостей. Ми — дорослі, повинні навчитися регулювати ступінь психологічного навантаження на дитину, що не повинна перевищувати її можливостей.

■ У ставленні до дитини неприпустимий різкий перехід від тільки позитивних оцінок до різко негативних, від наказового тону до ласкавого задобрювання.
Рекомендації батькам щодо головних принципів виховання дитини - першокласника

■ Дитина повинна знати, що саме вимагають від неї батьки, що в її поведінці задовольняє їх, а що — ні. Усі свої претензії батьки мають аргументувати . Не можна карати дитину за те, чого вона не знала, відповідальність за скоєне має грунтуватися на його розумінні.

■ Перш ніж щось вимагати від дитини, треба впевнитися, що вона здатна на це.

■ Не можна карати за поведінку, коли немає навмисного супротиву—слід розрізняти дитячу безпорадність і лиху непокору. Безпорадність спричинюється забудькуватістю, помилками і випадковостями. Лиха непокора — то вже обміркований акт, відмова визнавати батьківську владу. Вона виявляється лише тоді, коли дитина знає, що хочуть від неї батьки, проте чинить навпаки.

■ Щоразу, після владнання конфлікту, треба пригорнути і приголубити дитину, показати їй свою любов.

■ У стосунках з дітьми слід керуватися любов'ю до них.

■ Не принижувати гідність дитини фізичними покараннями, які порушують її права як члена сім'ї й суспільства та засвідчують власне безсилля батьків.

Дотримуйтесь наступних порад:

1. Плануйте заняття таким чином, щоб діти могли досягти успіху.
2. Розділяйте заняття на невеликі етапи, щоб полегшити виконання завдання.
3. Хваліть дітей за успіхи.
4. Намагайтеся позитивно ставитися до невдач дітей.
5. Будьте терплячі, коли доводиться показувати одне і те саме багато разів.
6. Не розповідайте про проблеми дитини в її присутності.
7. Концентруйте увагу на сильних рисах дитини, а не на її слабкостях. Плануйте подальшу роботу, опираю¬чись на ці сильні риси.
8. Завдання повинні бути достатньо складними, щоб бути цікавими, проте не занадто, щоб не викликати у дітей розгубленості.
9. Будьте постійними у своїх вимогах до дітей.
10. Доручайте дітям відповідати за які-небудь ділянки діяльності.
11. Робіть усе можливе, щоб кожна дитина була щаслива.
12. Надавайте їй можливість продемонструвати свої досягнення.

Рекомендації щодо виконання домашніх завдань з першокласниками.

1. Виховуйте звичку готуватися систематично.
2. Починати виконувати завдання можна через 2 – 3 години після шкільних занять. Оптимальний час - з 15.00 до 17.00.
3. Привчайте дитину сідати до роботи без нагадувань.
4. Навчіть дитину користуватися годинником. Покажіть, як за годинником робити перерви ( 10-15 хв.) для активного відпочинку і знову сідати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно від того, можете ви їй приділити увагу чи ні.
5. Навчіть дитину спочатку складати орієнтовний план майбутніх дій, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потім самостійно приступати до роботи.
6. Навчайте виділяти головне й другорядне, вміти зосередитися на головному.
7. Не забувайте нагадувати учневі повторити прaвила, які вивчали на уроках.
8. Виховуйте в дитини самоконтроль, самоаналіз та самооцінювання. Найпростіший спосіб - порівняння сьогоднішнього рівня виконання з учорашнім. Акцентуйте увагу навіть на незначних перемогах, щоб дитина помічала їх і намагалася домагатися більших результатів.
9. Не порівнюйте результати навчання своєї дитини з результатами інших дітей, а тільки з її власними!
10. Не забувайте відзначити старанність дитини. Не створюйте "хронічний дефіцит похвал" через те, що дитина одержує нижчий бал замість очікуваного високого.
11. Перевіряти - не означає "робити замість": ніколи не підказуйте дитині готових рішень.

Р. S. Пам'ятайте, що телевізор - ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитися.
Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі.

Загальні правила ефективного спілкування дорослого й дитини
1.Спілкуйтеся з дитиною доброзичливо, з повагою. Для того щоб впливати на дитину, ви повинні навчитися стримувати свій критицизм і бачити позитивний бік спілкування з дитиною. Тон, із яким ви звертаєтеся до дитини, повинен виражати до неї повагу.
2.Не прагніть усе контролювати. Надмірний контроль над дітьми зазвичай потребує особливої уваги дорослих і рідко сприяє успіху. Більш ефективним є виважене планування способів дії, адекватного обставинами.
3.Підтримуйте дитину. Дорослий може допомогти дитині, визнаючи цінність її зусиль і досягнень, а також демонструючи, що розуміє її переживання, коли справи йдуть не дуже добре. На відміну від винагороди підтримка потрібна навіть тоді, коли дитина не досягає успіху.

В підготовці інформації на сайт психолог використав журнал «Шкільному психологу усе для роботи»,2011р., вид-во «Основа».

Психолог В.В.Сагай
Категорія: Сторінка психолога | Переглядів: 397 | Додав: Вадим | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Грудень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Copyright MyCorp © 2020
Конструктор сайтів - uCoz