НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ

Поради батькам щодо роботи з гіперактивними дітьми

Гіперактивна дитина — це не просто постійний галас і метушня в домі, це й постійний страх за її життя і здоров'я. Немає такої щілини чи отвору, куди вона не сунула носа чи пальця, немає заборон, яких вона не порушувала б.

        Причиною такої нестриманості, як правило, є тимчасове перева­жання сили збудження нервової системи над силою гальмування. Цей дисбаланс компенсується у 10—14-річному віці, коли дитина вже здатна контролювати себе. Проте якщо дитину переконати в тому, що вона неслухняна, некерована, неуважна, байдужа до інших, тоді вона не ста­не використовувати цю здатність, бо не віритиме у свої сили. Отже, головне завдання батьків гіперактивної дитини — не нав'язати їй негативне ставлення до себе та світу.

        Намагайтеся зайняти дитину тим, що її цікавить. Поки вона за­хоплена улюбленими справами, ризик, що в неї виникнуть небажані імпульси, — мінімальний. Спробуйте запобігати порушенню Ваших вимог, бо дотриматися їх вона ще не здатна, а чим більшим буде досвід «неслухняності», тим глибшим стане переконаність дитини в тому, що вона погана. Для того, щоб зупинити енергійну дитину, доцільно переключити її увагу на щось емоційно значуще для неї: «Ой, дивись!», «Я згадала!»

Пропонуємо використовувати такі рекомендації у роботі з гіперактивними дітьми:

1.  Працювати з дитиною на початку дня, а не вве­чері.

2.  Зменшити робоче навантаження дитини.

3.  Ділити роботу на більш короткі, але частіші періо­ди.                         

4.  Посадити дитину під час занять поруч із дорос­лим.

5.  Використовувати тактильний контакт.

6.  Домовлятися з дитиною про ті чи інші дії зазда­легідь.

7.  Для підкріплення усних інструкцій використову­вати зорову стимуляцію.

8.  Давати короткі, чіткі й конкретні інструкції.

9.  Використовувати гнучку систему заохочень і по­карань.

10. Заохочувати дитину відразу ж, не відкладаючи на майбутнє.

Список літератури

1. Осадько О. Шляхи психологічної допомоги дітям з емоційними та         

      поведінковими труднощами.// Технології психологічного      

           консультування. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – с.97-105.

2. Миськів Л. Особливості роботи  з гіперактивними школярами. //  

Психолог, 2010. - №41. – с. 6-8.

3. Калита О. Як працювати з гіперактивними дітьми. // Психолог, 2007. -      

     №48. – с.3-7.

Підготувала-практичний психолог  Сагай В.В.

Психолог користувався інформацію з -raykab.at.ua/PMPK/PMPKrec/metodichni_rekomendaciji.doc