ОБЕРЕЖНО! ЕНТЕРОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

Інформація із сайту ukrvolos.ru

       ЕНТЕРОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ У ДІТЕЙ. СИМПТОМИ І ЛІКУВАННЯ.

Ентеровірусні інфекції - це група захворювань, в основі причин яких лежить кілька різновидів вірусів. Після перенесеної ентеровірусної інфекції утворюється стійкий довічний імунітет, однак, він сероспіцефічен. Це означає, що імунітет утворюється тільки до того серологичного типу  вірусу, яким перехворіла дитина і не захищає його від інших різновидів цих вірусів. Тому ентеровірусної інфекцією дитина може хворіти кілька разів за своє життя. Так само ця особливість не дозволяє розробити вакцину, щоб захистити наших дітей від даного захворювання. Захворювання має сезонність: спалахи захворювання найчастіше спостерігаються в літньо-осінній період.

ПРИЧИНИ ЗАРАЖЕННЯ ЕНТЕРОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЄЮ

Зараження відбувається кількома шляхами. Віруси в навколишнє середовище можуть потрапляти від хворої дитини або від дитини, яка є вірусоносієм. У вірусоносіїв немає ніяких проявів захворювань, однак віруси знаходяться в кишечнику і виділяються в навколишнє середовище з калом. Такий стан може спостерігатися у перехворілих дітей після клінічного одужання або у дітей, у яких вірус потрапив в організм, але не зміг викликати захворювання через сильний імунітету дитини. Вірусоносійство може зберігатися протягом 5 місяців. Потрапивши в навколишнє середовище, віруси можуть зберігатися досить довго, так як добре переносять несприятливий вплив. Добре зберігаються віруси у воді та грунті, при заморожуванні можуть виживати протягом декількох років, стійкі до дії дезинфікуючих засобів (при впливі розчинів високої концентрації фенолу, хлору, формаліну віруси починають гинути тільки через три години), однак сприйнятливі до дії високих температур (при нагріванні до 45 С гинуть через 45-60 секунд).

      Механізм передачі може бути повітряно-краплинний (при чханні і кашлі з крапельками слини від хворої дитини до здорового) і фекально-оральний при недотриманні правил особистої гігієни. Найчастіше зараження відбувається через воду, при вживанні сирої (некип'яченої) води. Так само можливе зараження дітей через іграшки, якщо діти їх беруть в рот.

СИМПТОМИ ЕНТЕРОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ

В організм віруси потрапляють через рот або верхні дихальні шляхи. Потрапивши в організм дитини, віруси мігрують в лімфатичні вузли, де вони осідають і починають розмножуватися. Подальший розвиток захворювання пов'язане з багатьма факторами, такими як вірулентність (здатність вірусу протистояти захисним властивостям організму), тропизмом (схильністю вражати окремі тканини і органи) вірусу і станом імунітету дитини. У ентеровірусних інфекцій є як схожі прояви, так і різні, залежно від виду та серотипу.

Інкубаційний період (період від попадання вірусу в організм дитини, до появи перших клінічних ознак) у всіх ентеровірусних інфекцій однаковий - від 2 до 10 днів (частіше 2-5 днів). Захворювання починається гостро - з підвищення температури тіла до 38-39? С. Температура найчастіше держет 3-5 днів, після чого знижується до нормальних цифр. Дуже часто температура має хвилеподібний перебіг: 2-3 дні тримається температура, після чого знижується і 2-3 дні знаходиться на нормальних цифрах, потім знову піднімається на 1-2 дні і знову нормалізується вже остаточно. При підвищенні температури дитина відчуває слабкість, сонливість, може спостерігатися головний біль, нудота, блювота

Також збільшуються шийні і підщелепні лімфовузли, так як в них відбувається розмноження вірусів. Залежно від того, які органи найбільше уражаються, виділяють кілька форм ентеровірусної інфекції. Ентеровіруси можуть вражати: центральну і периферичну нервові системи, слизову ротоглотки, слизову очей, шкіру, м'язи, серце, слизову кишечника, печінка, у хлопчиків можливе ураження яєчок. При ураженні слизової ротоглотки відбувається розвиток ентеровірусної ангіни. Вона проявляється підвищенням температури тіла, загальною інтоксикацією (слабкість, головний біль, сонливість) і наявністю везикулярного висипу у вигляді бульбашок, заповнених рідиною, на слизовій ротоглотки і мигдалинах. Бульбашки ці лопаються, і на їх місці утворюються виразки, заповнені білим нальотом. При ураженні очей розвивається кон'юнктивіт. Проявляється у вигляді світлобоязні, сльозотечі, почервоніння і припухлості очей . Хворобливість спостерігається в грудній клітці, руках і ногах. Поява болю в м'язах, як і температури, може носити хвилеподібний характер. При ураженні слизової кишечника спостерігається наявність рідкого стільця.  Поява рідкого стільця може бути як на тлі підвищення температури, так, і ізольовано (без підвищення температури тіла).

Ентеровірусні інфекції можуть вражати різні ділянки серця. У дитини може спостерігатися: втомлюваність, слабкість, прискорене серцебиття, падіння артеріального тиску, порушення ритму (блокади, екстрасистоли), болі за грудиною.

При ураженні нервової системи можуть розвиватися енцефаліти, менінгіти. У дитини спостерігається: сильний головний біль, нудота, блювання, підвищення температури тіла, судоми, парези та паралічі, втрата свідомості.

При ураженні печінки розвивається гострий гепатит. Він характеризується збільшенням печінки, почуттям тяжкості в правому підребер'ї, болем у цьому місці. Можлива поява нудоти, печії, слабкості, підвищення температури тіла.

Спостерігалася ентеровірусна інфекція з шкірним проявом у вигляді везикулярного  висипу на долонях і стопах. У хлопчиків можлива наявність запалення в яєчках з розвитком орхита. Найчастіше такий стан розвивається через 2-3 тижні після початку захворювання з іншими проявами (ангіна, рідкий стілець та інші).

     ЛІКУВАННЯ ЕНТЕРОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ Специфічного лікування ентеровірусної інфекції не існує. Лікування проводять в домашніх умовах за призначенням лікаря, госпіталізація показана при наявності ураження нервової системи, серця, високої температури, яка довго не піддається зниженню при використанні жарознижувальних засобів. Дитині показаний постільний режим на весь період підвищення температури тіла. Харчування має бути легким, багатим білками. Необхідно достатню кількість рідини: кип'ячена вода, мінеральна вода без газів, компоти, соки, морси. Лікування проводять симптоматично залежно від проявів інфекції - ангіна, кон'юнктивіт, міозит, рідкий стілець, ураження серця, енцефаліти, менінгіти, гепатит, екзантема, орхіт. Діти ізолюються на весь період захворювання. У дитячому колективі можуть перебувати після зникнення всіх симптомів захворювання.

     ПРОФІЛАКТИКА ЕНТЕРОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ Для профілактики необхідне дотримання правил особистої гігієни: мити руки після відвідування туалету, прогулянки на вулиці, пити лише кип'ячену воду або воду із заводської пляшки, неприпустимо використання для пиття дитини води з відкритого джерела (річка, озеро). Специфічної вакцини проти ентеровірусної інфекції не існує.

Джерело: http://ukrvolos.ru/pro-ditej/2230-enterovirusna-infekcija-u-ditej-simptomi-i.html