05.11.2013 року було проведено друге засідання ШМО вчителів початкових класів Ков’язького НВК Валківської районної ради
Харківської області. На порядку денному розглядувалися такі питання:
- диференційований підхід у навчанні учнів читати;
- особливості особистісно орієнтованого уроку;
-поради психолога «Як підвищити ефективність впливу вчителя на дітей».
По першому питанню слухали доповідь Мосолової Т.І. на тему: «Диференційований підхід у навчанні учнів читати» (Додається основна частина доповіді.)
Диференційований підхід у навчанні учнів читати.
Необхідність упровадження диференційованого навчання обумовлена наявністю індивідуальних психофізіологічних особливостей у розвитку учнів.
25—ЗО учнів, об'єднаних тільки за віковим принципом без урахування їхніх інтелектуальних та індивідуальних здібностей, не можуть однаково просуватися вперед у засвоєнні знань. Учні класу на виконання одного й того самого завдання можуть витрачати від 5 хвилин до 1,5 години.
Діти із недостатньою гнучкістю і швидкістю мислення, які не надто добре вміють узагальнювати, творчо підходити до розв'язання тих або інших завдань, починають відставати в оволодінні програмним ма¬теріалом. У них знижується інтерес до знань, виявляється негативне ставлення до навчання.
Не в кращих умовах перебувають і сильні учні, змушені працювати не на повну силу своїх здібностей у зв'язку із тим, що педагог навчає, орієнтуючись на «середнього учня». Вони поступово звикають до легкості виконання навчальних завдань, і перші ж труднощі породжують у них розгубленість, невпевненість у собі. А це призводить до зниження успішності. Тому завдання досягнення кожною дитиною максимально високих результатів у навчанні може бути розв'язане тільки на основі вивчення індивідуальних особливостей учнів за диференційованого підходу.
Диференційоване навчання має розвивальне (розвиток мислення, уяви, пам'яті, вольових якостей) і виховне (пробудження інтересу до знань, формування світогляду, почуття відповідальності, товариськості) значення. Диференційоване навчання є формою розподілу класу на порівняно однакові за рівнем навченості групи. Ще К.Ушинський стверджував, що розподіл класу на групи, з яких одна сильніша за іншу, не тільки не шкідливий, а навіть корисний, якщо наставник уміє, займаючись з однією групою, сам давати двом іншим корисні самостійні вправи.
У створенні сприятливих умов для творчого зростання дитини особливо актуальною стає проблема індивідуально-диференційованого навчання. Індивідуально-диференційоване навчання читати — це відповідна організація навчально-мовленнєвої діяльності молодших школярів, яка здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей дітей через доцільні способи керівництва навчально-виховним процесом. Організацією такого навчання на уроках читання передбачається диференціювання змісту навчального матеріалу для учнів з різною підготовкою у межах теми чи окремого уроку.
Мета роботи педагогів полягає у попередженні й усуненні прогалин у знаннях учнів шляхом систематичної роботи на уроці через виконання спеціально дібраних вправ; у «вирівнюванні» підготовки учнів з урахуванням індивідуальних особливостей; поглибленні й розширенні знань, умінь і навичок школярів, стимулюванні їхніх різноманітних пізнавальних інтересів через додаткові завдання та можливість де¬монструвати свої знання.
Першим кроком на шляху формування навички читання в умовах індивідуально-диференційованого навчання читати є облікування фактичного рівня читацьких умінь.
Комплектування груп є другим кроком індивідуально-диференційованого навчання:
перша група — учні з низькими навчальними здібностями:
а) високий рівень розвитку і низька працездатність;
б) середній рівень розвитку і низька працездатність;
в) низький рівень розвитку і низька працездатність (для цієї групи учнів
потрібно точно окреслювати коло навчальних завдань, добирати велику
кількість тренувальних вправ і додатково роз'яснювати новий матеріал на
уроці);друга група — учні із середніми здібностями:
а) середній рівень здібностей до навчання і середня працездатність;
б) низький рівень розвитку і висока працездатність;
в) низький рівень розвитку і середня працездатність (ця група учнів
виконує завдання першої групи, але з допомогою вчителя або після
роз'яснень сильних учнів);
третя група — учні з високими навчальними здібностями:
а) високий рівень розвитку і висока працездатність;
б) середній рівень розвитку і висока працездатність;
в) високий рівень розвитку і середня працездатність (третя група учнів
працює з матеріалом більшої складності, від них вимагається вміння
застосовувати знання у незнайомій ситуації й самостійно творчо підходити
до розв'язання навчальних завдань).
інтерес до навчання, старанність і наполегливість лежать в основі працездатності. Крім того, розвиток навички читання характеризується: загальним розвитком мовлення; правильністю орфоепічної вимови, фонематичного слуху, зорового сприйняття, уваги, пам'яті; мірою оволодіння технікою читання (спосіб читання, правильність, темп, виразність); якостями читання (правильність, швидкість, виразність, свідомість).
Третій крок реалізації індивідуально-диференційованого навчання в період формування навички читання полягає у розробленні різнорівневих завдань для відпрацювання кожної складової технічної і якісної сторін читання до кожного з текстів (букваря або читанки), що вивчаються.
Вправи з читання диференціюють за характером розумової діяльності, добираючи завдання різних рівнів продуктивності.
Так, для учнів / групи добираються завдання репродуктивного характеру, наприклад: е Прочитай текст. • Підкресли незрозумілі слова.
• Познач важкі для читання слова.
• Прочитай і розстав наголос у словах.
• Виділи всі букви в слові, що позначають голосні звуки, і прочитай без помилок.
• Прочитай всі окличні, питальні, розповідні речення.
• Виконай завдання, дані після тексту.
• Познач головне слово (слова) в реченні (абзаці, тексті).
• Порахуй, скільки разів зз^стрічається в тексті пряма мова.
• Прочитай виразно пряму мову.
• Виділи гарні слова і вирази.
• Які синоніми до слова використовує автор?
• Зі слів, поданих на картці, викресли ті, які в тексті не вживаються.
• Зі слів, поданих на картці, вибери ті, які ти зустрів у тексті, підкресли їх.
• Розділи речення (кілька речень) на логічні відрізки, що складаються з
одного, двох, трьох слів. Прочитай, дотримуючись пауз.
• Прочитай виразно за смисловими відрізками перший (п'ятий) абзац.
Такі завдання спрямовані на оволодіння учнями навичкою читання і її вдосконалення, створення ситуації успіху для дітей, які читають ще недостатньо добре.
Для учнів II групи пропонуються завдання конструктивного характеру.
• Добери спільнокореневі слова до слів, що є у назві оповідання.
• На картці надрукована частина тексту, яку ми зараз прочитали, але з пропущеними словами. Впиши їх із пам'яті.
• Пошир речення (абзац, частину) прикметниками (словами, що
відповідають на запитання який?).
• На картці запропонована частина тексту. Зміни час розповіді. Прочитай текст зі своїми виправленнями.
• Заміни пряму мову так, гцоб не змінився зміст.
• Доповни (пошир) кожне речення однорідними реченнями і прочитай
новий текст.
• Розв'яжи анаграми (перестановка букв у слові з метою одержання іншого
слова, напр.: куб — бук), метаграми (заміна однієї букви в слові іншою,
напр.: коса — роса). Чи зустрічаються ці слова в тексті?
• Заміни слово в реченні різними синонімами з урахуванням емоційної забарвленості тексту.
• На окремих смужках паперу надруковано окремі речення. Склади з них текст. Звір його з другою частиною тексту, який вивчаєш.
• На картці надруковано частину тексту. Знайди зайве речення. Перевір за підручником.
• На картці надруковано частину тексту, але одне речення пропущене. Здогадайся, яке і де. Зістав за підручником.
• Підкресли в кожному рядку вірша головні за змістом слова, познач паузи. Прочитай виразно.
• Прочитай частину тексту, добери для виразності відповідні жести і рухи.
Запропоновані завдання сприяють формуванню в дітей позитивного ставлення до читання і усвідомленню прочитаного, вдосконаленню мовленнєвих умінь.
Для учнів ПІ групи добираються завдання дослідницького характеру, наприклад:
• Чому цей твір можна віднести до казок (віршів, оповідань)?
• Який настрій передає автор у першій частині твору; в другій; у третій? Якими засобами?
• Прочитай оповідання в особах.
• Якими засобами автор передає своє ставлення до героя?
• Прочитай уривок, уміщений на картці. Визнач, до якої частини композиції він належить. Чому?
• Сконцентруй увагу на середині рядка. Намагайся "за один погляд" побачити весь рядок.
Так само — другий, третій і т. п. Читай, рухаючи очима тільки вниз
• Чому текст так називається? Доведи.
• Які особливості стилю автора у написанні оповідання (вірша) ти помітив?
• Доведи, що прочитаний твір — п'єса (казка, стаття).
• Зазнач у творі найбільш напружений момент розповіді.
• Які казкові елементи є у цьому тексті?
• Створи партитуру тексту, зазнач ритмічні особливості читання. Прочитай
саме так.
в Підготуй сценарій прочитаного тексту.
ф Вибери групу виконавців і створи за уривком живу картину. Доведи, що
вона має виглядати саме так.
Ці завдання сприяють осмисленню ідеї твору та розвитку творчих здібностей молодших школярів.
Учням можна запропонувати розглянути всі завдання. Вибрати ті з них, які, на їхню думку, нескладно виконувати в процесі роботи над текстом. Запитати: «А які завдання, на твою думку, виконувати цікаво? Чи властиве тобі вміння долати труднощі, що постають у оволодінні читанням?» — і таким чином посприяти формуванню в учнів самостійності у виборі запропонованих завдань.
Четвертий крок — реалізація індивідуально-диференційованого підходу до школярів на всіх етапах уроку. Динаміка групування учнів на змістовій основі в структурі уроку відбувається за такими характе¬ристиками:
/ етап. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і нави чок. Самостійна робота учнів різної складності. Перша група учнів вивчений матеріал застосовує на практиці: читання в парах; слухання читання товариша і виправлення помилок; забезпечення багаторазового варіативного читання, опрацьованого за певною схемою на попередньому уроці; повторення матеріалу, пов'язаного з поясненням нового; удосконалення техніки читання. Друга група на «просунутому» етапі, вивчення тексту виконує більш складні завдання порівняно з тими, що використовувались на попередньому уроці: перевірка домашнього завдання в учнів І групи; тестування з метою визначення повноти і глибини сприйняття прочитаного; читання тексту мовчки; виконання аналітико-синтетичних вправ. Третя група виконує самостійну творчу роботу, що пов'язана з усвідомленням знань: здійснення контролю над роботою учнів першої й другої груп; підготовка завдань для учнів цих груп; складання оповідання за аналогією.
II етап. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
Бесіда із залученням значної кількості учнів класу (працюють усі груші). Створення проблемної ситуації: вчитель підводить дітей до вивчення нового матеріалу. Проводиться словникова робота; виконуються вправи на розвиток творчої уяви школярів; забезпечується зв'язок з попереднім уроком, навчального процесу із життям; чітко визначаються цілі — що учні мають знати, вміти (записані на дошці).
III етап. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
На цьому етапі виявляється якість засвоєння навчального матеріалу учнями всіх груп і вміння застосовувати його на практиці. Учні першої групи продовжують роботу з усвідомлення нового матеріалу: виконують вправи (під керівництвом учителя) на оволодіння технікою і якостями читання. Друга група учнів працює за поданим зразком або опорною схемою, пам'яткою. Для уточнення розуміння нового матеріалу учнями першої й другої груп їм пропонуються запитання до виучуваного тексту із застосуванням зразка виконання роботи. Самостійна діяльність учнів третьої групи спрямовується на розширення і поглиблення знань.
IVетап. Творче застосування знань учнів.
УСІЛІ групам пропонуються додаткові творчі завдання різної складності.
V етап. Підбиття підсумків. Завдання додому.
Домашні завдання можуть бути двох видів: різні за складністю і за змістом; різні за складністю або за змістом.
Вирішальним чинником у дидактичне обгрунтованій структурі уроку читання є доцільний добір систем вправ, спрямованих на розвиток техніки читання та текстотворення. Основні критерії систематизації вправ — спрямованість на прийом і видачу інформації (репродуктивні, конструктивні, творчі) та комунікативність. Застосування означених вправ у групах відбувається з урахуванням рівня навченості учнів.
П'ятий крок — діагностичний контроль результатів роботи учнів; констатування змін у складі груп; добір диференційованих завдань іншого характеру.
Література
1. Видатні українські педагоги: Інформаційний довідник Авт.-упоряд. Л.В.Калузька. — Т.: Мандрівець, 2008. — 224 с.
2. Дяченко К. Логопедична читанка. — Т.: Підручники і посібники, 2007. —224 с.
3. Зміст, дидактичні структури та методичне забезпечення уроків у початкових класах (психологічні та педагогічні аспекти) За ред. ироф. Г.П.Коваль. — Т.: Підручники і посібники, 2006. — 192 с.
4. Коваль Г.П. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах. Спецкурс з методики викладання української мови. Навч.-метод, посіб.— Т.: Підручники і посібники, 2003. — 80 с.
5. Коваль Г.П. Методика читання: Навч. посіб. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2008.—280 с.
6. Красоткіна Н.Г. Виховні заходи. 1—4 класи. — Т.: Мандрівець, 2008.— 256 с.
7. Наумчук М.М. Маленькі кроки у світ великої літери. Збірник завдань і текстів для уроків читання у 3 класі. —Т.: Підручники і посібники, 2004. — 144 с,
8. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання). - Т.: Астон, 2009. - 352 с.
9. Одинцова Г.С. Цікаве мовознавство для молодших школярів: Посіб. для вчителя початкових класів. — К.: Наш час, 2006. - 123 с.
10. Ю.Савченко О.Я. Читанка: Підруч. для 3 кл. — К.: Освіта,2003.-Ч. ї. -142 с.
11. Шкільний тлумачний словник української мови. 1—4 класи
Уклад. О.Ї.Мельничайко. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2009. —288 с.
|